Стенокардія – біль або відчуття дискомфорту в області грудної клітини, викликані ішемією (нестачею кисню) міокарда.

 

Причини стенокардії

Підвищення артеріального тиску, підвищений рівень холестерину, куріння та інші негативні фактори несприятливо впливають на стінки судин. У результаті на їх внутрішній поверхні осідають лейкоцити, холестерин, що призводить до формування атеросклеротичних бляшок і стенозу. Крім того, в області звуження утворюються тромби, які закупорюють артеріоли і ще більше звужують просвіт великих коронарних судин. У 90% хворих на стенокардію спостерігається звуження просвіту коронарних артерій більш ніж на 75%. У більшості випадків ці зміни пов’язані з атеросклерозом, рідше – із запаленням судин, травмою грудної клітки і т.д.

Існують також фактори, які підвищують ризик розвитку стенокардії:

1. ожиріння;
2. менопауза;
3. цукровий діабет;
4. зловживання алкоголем та тютюнопаління;
5. гіподинамія;

 

Наступні ознаки можуть означати наявність стенокардії напруження:

 

1) локалізація болю за грудиною (найбільш типова!), рідко — в області шиї, у нижній щелепі і зубах, в руках, в надпліччя і лопатці (частіше зліва) , в області серця;

2) характер болю-давить, що стискає, рідше-пекучий (подібний до печії)

3) відчуття чужорідного тіла в грудях (іноді хворий може відчувати не болюче, а тяжке відчуття за грудиною і тоді він заперечує наявність власне болю)

 

4) одночасні з приступом підвищення артеріального тиску, блідість шкіри, піт, коливання частоти пульсу, поява екстрасистол.

 При захворюванні біль завжди відрізняється наступними ознаками:

 

 1. Носить характер нападу, тобто має чітко виражений час початку та припинення, затихання.

 2. Виникає при певних умовах, обставинах.

 3. Починає стихати або зовсім припиняється під впливом нітрогліцерину (через 1 – 3 хвилини після йогосублінгвального прийому).

 

 

       Умови появи нападу стенокардії напруги:

 

А. Найчастіше – ходьба (біль при прискоренні руху, при підйомі в гору, при різкому зустрічному вітрі, при ходьбі після їжі або з важкою ношею)

Б Інше фізичне зусилля, або (та ) значне емоційне напруження.

 

При припиненні зусилля біль стихає або зникає протягом декількох хвилин.

 

Стенокардія спокою, на відміну від стенокардії напруги виникає без зв’язку з фізичним зусиллям, частіше ночами, але в іншому зберігає всі риси тяжкого нападу і нерідко супроводжується відчуттям нестачі повітря, задухою.

У більшості хворих перебіг захворювання характеризується відносною стабільністю. Під цим розуміють, що напади наступають при повторенні  умов і стихають в умовах спокою (стенокардія напруги) або після прийому нітрогліцерину.

    Приклад:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                Щоразу, піднімаючись вище третього поверху по сходах, людина відчуває біль в грудях, тому зазвичай уникає більшого навантаження та має при собі нітрогліцерін.

Інтенсивність стабільної стенокардії кваліфікують так званим функціональним класом (ФК). До I ФК відносять осіб, у яких стабільна стенокардія виявляється рідкими приступами, що викликаються тільки надмірними фізичними напругами. Якщо напади стабільної стенокардії виникають і при звичайних навантаженнях, хоча і не завжди, таку стенокардію відносять до II ФК, а в разі нападів при малих (побутових) навантаженнях – до III ФК. IV ФК фіксують у хворих з нападами при мінімальних навантаженнях, а також в спокої.

 

Діагностика.

Початковим етапом діагностики стенокардії є клінічний огляд хворого лікарем, який за потреби призначає додаткові методи обстеження.

 

Для верифікації діагнозу необхідно провести ЕКГ, ехокардіографію, навантажувальні тести, коронароангиографию.

Електрокардіографія у 12 відведеннях є золотим стандартом діагностики. При знятті плівки в спокої змін у роботі серця може і не бути, тому особливо вдалою вважається кардіограма, яка знята під час самого нападу.

 

Щоб зняти ЕКГ безпосередньо в момент нападу, проводять проби з фізичним навантаженням. Пацієнт виконує вправи зі зростаючим навантаженням на біговій доріжці або велоергометрі. Лікар при цьому контролює самопочуття хворого за допомогою регулярного вимірювання тиску.

       Якщо людина не може виконати навантаження на велоергометрі або біговій доріжці (наприклад, при супутньому артрозі), їй може бути призначено проведення черезстравохідної передсердної електричної стимуляції. При цьому виникає штучно прискорене серцебиття, і відповідно збільшується потреба серцевого м’яза в кисні. На ЕКГ реєструються зміни, які з’являються при ІХС.

      Ехокардіографія проводиться для диференціальної діагностики стенокардії напруги з некоронарогенными болями. На екрані добре візуалізуються вади серцевих клапанів, потовщення стінок міокарда та інші органічні і функціональні зміни серцевого м’яза.

     Коронароангіографія відноситься до інвазивних методів діагностики та дозволяє досліджувати ступінь звуження просвіту вінцевих судин. Також за допомогою цього дослідження можна визначити тип кровопостачання міокарда (лівий, правий), характер атеросклеротичного ураження, спазм коронарних артерій, ступінь розвиненості колатерального кровотоку.

Принципи лікування стенокардії

Лікування спрямоване на досягнення основних цілей:

1) зменшення ризику виникнення інфаркту міокарда,

2) нормалізація якості життя.

Позбавлення від нападів стенокардії передбачає відмову від куріння, дотримання дієти, оптимальне фізичне навантаження, контроль артеріального тиску.

Лікування стенокардії напруги можна розділити на припинення больового нападу, боротьбу з недостатнім кровопостачанням міокарда, запобігання прогресування хвороби і виникнення ускладнень.

Основні препарати для припинення больового нападу:

• Нітрати. Поділяються на мононітрати (ефокс, мономакс), динітрати (ізокет, нітросорбід) та тринітрати (нітрогліцерин, нітролінгвал та ін.) Всі вони є препаратами короткої дії і застосовуються сублінгвально (під язик). Найбільш фізіологічними вважаються мононітрати.
•Бета- блокатори (анаприлін).
•Кальцієві блокатори (ніфедипін, кордафен).

 

Лікування поза нападом може бути терапевтичним і хірургічним.

Консервативне лікування:

 

• Статини. Препарати кількох поколінь, що знижують рівень холестерину в крові і уповільнюють прогресування атеросклеротичного процесу (наприклад, аторвастатин).

• Препарати для поліпшення мікроциркуляції в міокарді (дезагреганти, антікоануланти) - аспірин, варфарин та ін
• Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) -  еналаприл.

• Нітрати пролонгованої дії (ізосорбід)

•  Бета – блокатори (бісопролол, небіволол тощо).

• Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл).

Хірургічне лікування:

 Реваскуляризація міокарда передбачає відновлення прохідності коронарних артерій. Вона включає коронарне шунтування і різні види черезшкірного коронарного втручання. Найбільш часто застосовується  коронарна ангіопластика. Вона може поєднуватися з установкою в судину металевого каркаса (стента). Це той метод, який дозволяє максимально покращити якість життя. Хірургічне лікування в повному обсязі надається в Черкаському обласному кардіологічному диспансері, який є третім в Україні за кількістю перкутанних втручань, забезпечуючи всі сучасні методи лікування на високому рівні.