Зміст
Діагноз “ендометріоз” лякає багатьох жінок насамперед через питання про майбутню вагітність.
“Ендометріоз не є фактором повного безпліддя, хоча й суттєво впливає на якість життя жінки”, — зазначають лікарі-гінекологи.
Що таке ендометріоз
Ендометріоз — це гінекологічна патологія, при якій тканина, схожа на внутрішню оболонку матки, розростається за межами органу. Такі осередки можуть з’являтися на яєчниках, маткових трубах, очеревині та інших органах малого таза.
Захворювання доброякісне, проте здатне спричиняти хронічний біль і серйозно впливати на репродуктивну функцію жінки. Точна поширеність ендометріозу серед жінок репродуктивного віку залишається предметом досліджень, але діагноз трапляється досить часто.
Симптоми ендометріозу
Симптоми ендометріозу відрізняються залежно від розташування осередків і можуть бути як вираженими, так і майже непомітними. Найпоширеніші прояви — біль унизу живота, болючі менструації та рясні місячні.
Жінки також часто скаржаться на біль під час статевого акту, порушення менструального циклу та спонтанні кров’янисті виділення в середині циклу. У деяких випадках захворювання супроводжується анемією, через що з’являються слабкість і блідість шкіри.
Коли симптоми найпомітніші
Найчастіше біль посилюється саме напередодні та під час менструації, коли осередки ендометрію реагують на гормональні зміни так само, як тканина всередині матки. Це і спричиняє характерний циклічний характер болю.
- біль унизу живота, що посилюється перед менструацією;
- рясні та болючі місячні;
- біль під час статевого акту;
- труднощі із зачаттям.
Причини та фактори ризику ендометріозу
Точна причина виникнення ендометріозу досі не встановлена, проте найпоширенішою вважається теорія ретроградної менструації. Згідно з нею, частина менструальної крові з клітинами ендометрію потрапляє назад у маткові труби й черевну порожнину, де ці клітини закріплюються і розростаються.
Генетичний фактор також відіграє роль — якщо ендометріоз діагностували у матері чи сестри, ризик розвитку хвороби зростає. До групи підвищеного ризику потрапляють жінки, які відкладають вагітність, мають ранній початок менструального циклу або зазнають значних фізичних навантажень.
- Оцінюють вік початку менструального циклу.
- Враховують спадковість і наявність хвороби в родичок.
- Аналізують спосіб життя та рівень фізичних навантажень.
- Розглядають наявність хронічних запальних процесів малого таза.
Як діагностують ендометріоз
Діагностику ендометріозу починають з огляду гінеколога та збору анамнезу щодо характеру болю і менструального циклу. Ультразвукове дослідження допомагає виявити частину осередків, проте остаточне підтвердження діагнозу часто вимагає лапароскопії.
Лапароскопія — малоінвазивна хірургічна процедура, яка дозволяє не лише підтвердити діагноз, а й одночасно видалити частину осередків ендометріозу.
| Метод | Що показує |
|---|---|
| Огляд гінеколога | первинна оцінка симптомів і скарг |
| УЗД органів малого таза | виявлення частини осередків та кіст |
| Лапароскопія | остаточне підтвердження діагнозу, можливість лікування |
Ендометріоз і вагітність — чи можна завагітніти
Це питання хвилює більшість жінок із цим діагнозом найбільше. За статистикою, більше половини пацієнток з ендометріозом можуть завагітніти і народити здорову дитину, хоча процес зачаття іноді потребує більше часу та підтримки лікаря.
Цікаво, що сама вагітність нерідко тимчасово полегшує перебіг ендометріозу — рівень естрогену під час виношування знижується, що зменшує активність осередків. Втім, вагітність на тлі ендометріозу потребує уважного контролю гінеколога через дещо вищі ризики ускладнень.
“Контроль досвідченого гінеколога є обов’язковою умовою для жінок з ендометріозом, які планують вагітність”, — наголошують лікарі.
У складніших випадках можуть знадобитися додаткові методи підтримки зачаття.
Ендометріоз — не вирок для материнства, хоча й вимагає уважнішого підходу до планування вагітності. Своєчасна діагностика та підтримка гінеколога значно підвищують шанси на успішне зачаття та здорову вагітність.
