Головна » Генітальний герпес: симптоми, лікування та профілактика

Генітальний герпес: симптоми, лікування та профілактика

від Андрій Шевчук
0 коментарі
Генітальний герпес: симптоми, лікування та профілактика

“Поінформована людина вже наполовину здорова.” — давня медична мудрість

Генітальний герпес — одна з найпоширеніших вірусних інфекцій у світі. За даними ВООЗ, близько 500 мільйонів людей є носіями вірусу HSV-2. При цьому більшість із них навіть не підозрюють про це, бо симптоми або відсутні, або дуже слабкі.

Ця тема досі залишається табуйованою, хоча нічого надзвичайного в ній немає. Статевий герпес — це хронічна вірусна інфекція, з якою цілком можна жити повноцінно. Головне — розуміти, як вона проявляється і що з цим робити.

Що таке генітальний герпес

Збудник — вірус простого герпесу другого типу, HSV-2. Він належить до тієї самої родини, що й вірус герпесу першого типу, який викликає висип на губах. Але між ними є відмінності: HSV-2 переважно уражає геніталії і передається статевим шляхом.

Потрапивши в організм, вірус залишається в ньому назавжди. Він ховається у нервових клітинах і може роками не давати жодних симптомів. Але при ослабленні імунітету активізується і проявляється характерним висипом.

Як передається статевий герпес

Основний шлях передачі — прямий контакт із зараженою шкірою або слизовими оболонками. Важливо розуміти: вірус передається навіть тоді, коли жодних видимих симптомів немає.

Шляхи передачі:

  • вагінальний, анальний або оральний секс із носієм вірусу;
  • контакт із висипом або рідиною з пухирців;
  • від матері до дитини під час пологів;
  • через мікротріщини на шкірі або слизових.

Побутовим шляхом — через рушники, унітаз або посуд — герпес 2 типу практично не передається. Вірус дуже нестійкий поза організмом людини.

Генітальний герпес: симптоми, лікування та профілактика-1

Симптоми генітального герпесу

Перший епізод зазвичай найважчий. Він може з’явитися через 2–12 днів після зараження і тривати до трьох тижнів. Повторні спалахи, як правило, коротші і менш інтенсивні.

Порівняння першого епізоду і рецидиву:

ОзнакаПерший епізодРецидив
Тривалість2–3 тижні5–10 днів
Вираженість болюСильнаПомірна або слабка
Загальні симптомиЧасто є (температура, слабкість)Рідко
Кількість висипуБільшаМенша
ПопередженняБез попередженняЧасто є поколювання

Деякі люди взагалі не помічають симптомів або плутають їх із іншими станами — подразненням шкіри, алергією, фолікулітом.

Симптоми у жінок

У жінок симптоми генітального герпесу можуть бути більш вираженими, ніж у чоловіків. Це пов’язано з більшою площею слизових оболонок.

Типові прояви:

  1. Пухирці або болючі виразки на губах статевих органів, у піхві або навколо ануса.
  2. Печіння і свербіж у зоні ураження.
  3. Болісне сечовипускання, якщо висип є поблизу уретри.
  4. Збільшення лімфатичних вузлів у паху.
  5. Загальна слабкість і підвищена температура при першому епізоді.

Жінки також частіше стикаються з ускладненнями — особливо під час вагітності, коли вірус може становити ризик для дитини.

Симптоми у чоловіків

У чоловіків симптоми статевого герпесу нерідко менш помітні. Через це багато хто не звертається до лікаря і продовжує передавати вірус партнерам.

Типові прояви:

  1. Пухирці або виразки на пенісі, мошонці або навколо ануса.
  2. Свербіж або печіння в ураженій зоні.
  3. Болючість під час ерекції або статевого акту.
  4. Збільшення лімфовузлів у паху при першому епізоді.
  5. Поколювання або оніміння шкіри перед рецидивом.

В обох випадках симптоми можуть бути настільки слабкими, що людина вважає їх звичайним подразненням. Саме тому діагностика часто запізнюється.

Лікування генітального герпесу

Повністю вилікувати герпес 2 типу на сьогодні неможливо — вірус залишається в організмі назавжди. Але лікування дозволяє суттєво скоротити тривалість спалахів, зменшити симптоми і знизити ризик передачі партнеру.

Чим раніше розпочати лікування після появи симптомів, тим ефективнішим воно буде. Ідеально — при перших відчуттях поколювання або печіння, ще до появи висипу.

Противірусні препарати

Основу лікування становлять противірусні препарати системної дії. Місцеві мазі при генітальному герпесі менш ефективні, ніж при лабіальному, тому лікарі переважно призначають таблетки.

ПрепаратАктивна речовинаСхема прийомуТривалість
Зовіракс, АцикловірАцикловір5 разів на день5–10 днів
ВалтрексВалацикловір2 рази на день3–5 днів
ФамвірФамцикловір2–3 рази на день5 днів

Схему лікування підбирає лікар — залежно від того, перший це епізод чи рецидив. Самостійно змінювати дозування не варто.

Як зменшити рецидиви

Частота рецидивів у різних людей суттєво відрізняється. Одні мають кілька спалахів на рік, інші — жодного протягом багатьох років. На це впливає стан імунітету та спосіб життя.

Що допомагає знизити частоту рецидивів:

  1. Супресивна терапія — щоденний прийом противірусного препарату в нижчій дозі. Призначається тим, у кого спалахи трапляються частіше ніж 6 разів на рік.
  2. Повноцінний сон і відпочинок — хронічна втома є одним із найпоширеніших тригерів.
  3. Уникання стресу або робота з його наслідками — медитація, фізична активність, розпорядок дня.
  4. Захист від переохолодження і перегріву — обидва стани послаблюють імунну відповідь.
  5. Використання презерватива — знижує ризик передачі партнеру, хоча не усуває його повністю.
Генітальний герпес: симптоми, лікування та профілактика-2

Коли звертатись до лікаря

Якщо ви вперше помітили симптоми, схожі на генітальний герпес, — зверніться до лікаря. Самодіагностика тут ненадійна, бо схожі прояви мають й інші захворювання.

Зверніться до спеціаліста, якщо:

  • висип не зменшується протягом двох тижнів;
  • спалахи трапляються частіше ніж раз на два місяці;
  • ви вагітні або плануєте вагітність;
  • у вас є хронічні захворювання або знижений імунітет;
  • партнер повідомив про позитивний тест на HSV-2.

Для діагностики лікар може призначити ПЛР-аналіз або аналіз крові на антитіла. Ці методи надійні і дають точну відповідь навіть за відсутності симптомів.

Герпес 2 типу — це не вирок і не привід для сорому. Мільйони людей живуть із цим діагнозом, будують стосунки і народжують здорових дітей. Головне — знати про свій стан, лікуватися за потреби і відверто спілкуватися з партнером.

“Не хвороба робить людину слабкою — слабкою її робить незнання про неї.”

Вам також може сподобатися