Зміст
Хронічний простатит — одна з тих тем, про які чоловіки часто соромляться говорити навіть із лікарем.
“Це найпоширеніше урологічне захворювання серед чоловіків віком від 30 до 50 років, і понад третина звернень до уролога пов’язана саме з ним”, — зазначають фахівці.
Що таке хронічний простатит і чому він виникає
Простатит — це запалення передміхурової залози, яке може мати гостру або хронічну форму. Хронічний простатит розвивається поступово і супроводжується тривалими, часто хвилеподібними симптомами з періодами загострення та ремісії.
Причини хронічного простатиту не обмежуються лише інфекцією. Серед основних факторів — застійні явища через сидячий спосіб життя, порушення кровообігу в малому тазу, стрес, переохолодження та нерегулярне статеве життя.
- перенесені або хронічні інфекції сечостатевої системи;
- сидячий спосіб життя та застійні явища в малому тазу;
- переохолодження та часті перепади температури;
- стрес і зниження місцевого імунітету.
Симптоми хронічного простатиту
Симптоми хронічного простатиту досить різноманітні і можуть варіюватися за інтенсивністю. Найчастіше чоловіки скаржаться на ниючий біль унизу живота, промежині та попереку, а також на дискомфорт, що посилюється в положенні сидячи.
Порушення сечовипускання — ще одна характерна ознака: позиви стають частішими, особливо вночі, а струмінь сечі слабшає і стає переривчастим. Деякі чоловіки також помічають зниження лібідо та проблеми з ерекцією.
Чим хронічна форма відрізняється від гострої
На відміну від гострого простатиту, який розвивається різко і супроводжується високою температурою, хронічна форма прогресує поступово. Симптоми можуть то посилюватися, то майже повністю зникати, через що чоловіки нерідко відкладають візит до лікаря.
Як лікарі діагностують простатит
Діагностику хронічного простатиту проводить уролог, який починає з опитування та фізикального огляду. Для уточнення діагнозу застосовують аналіз секрету простати, дослідження сечі та за потреби ультразвукове дослідження органів малого тазу.
За потреби до обстеження можуть залучати андролога чи фізіотерапевта, особливо якщо симптоми зберігаються тривалий час попри лікування.
Підходи до лікування хронічного простатиту
Лікування хронічного простатиту завжди комплексне і залежить від форми та причини захворювання. Якщо запалення пов’язане з інфекцією, лікар призначає антибактеріальну терапію, підібрану індивідуально.
| Напрям лікування | Мета застосування |
|---|---|
| Антибактеріальна терапія | усунення інфекційного збудника |
| Альфа-блокатори | покращення відтоку сечі |
| Протизапальні препарати | зменшення болю та запалення |
| Фізіотерапія | покращення кровообігу в малому тазу |
- Лікар проводить обстеження і визначає форму простатиту.
- За наявності інфекції призначають антибактеріальну терапію.
- Додатково застосовують препарати для полегшення симптомів.
- Курс доповнюють фізіотерапією та зміною способу життя.
Гострий простатит піддається лікуванню у переважної більшості пацієнтів, тоді як хронічна форма потребує тривалішої терапії та регулярного спостереження в уролога.
Профілактика простатиту у чоловіків
Профілактика хронічного простатиту базується на простих, але регулярних звичках. Фізична активність допомагає уникнути застійних явищ у малому тазу, особливо чоловікам із сидячою роботою.
Регулярне статеве життя, уникнення переохолодження та своєчасне лікування будь-яких інфекцій сечостатевої системи суттєво знижують ризик розвитку та загострення простатиту.
“Регулярні профілактичні огляди в уролога дозволяють виявити перші ознаки захворювання задовго до появи виражених симптомів”, — наголошують фахівці.
Хронічний простатит — поширена, але контрольована проблема за умови своєчасного звернення до лікаря. Уважне ставлення до власного здоров’я та дотримання простих профілактичних заходів значно знижують ризик загострень у майбутньому.
